“Щаслива дитина – успішна країна”, до Всесвітнього дня дитини (20 листопада)

Були часи, коли дітей взагалі не сприймали як людей особливого віку — до них ставилися так, як до дорослих. Минуло не одне тисячоліття, поки людство зрозуміло, що діти потребують відмінного ставлення.

Лише в XVII-ХVШ ст. діти отримали належну увагу, бо раніше вони не мали ні дитячого одягу, ні дитячих іграшок чи книжок.

У середньовічній Німеччині слово «дитина» взагалі було синонімом до слова «дурень». Дітям було нелегко – не було законів, які оберігали б їхнє життя.

Довгі роки найрозумніші і найдобріші люди боролися за права дітей самотужки, і нарешті, у 1924 році, вони зібралися у місті Женеві, де прийняли перший документ про потреби дітей – Декларацію прав дитини.

Упродовж XX ст. було прийнято цілий ряд документів, спрямованих на захист дітей та дитинства.

Трохи історії

ООН – міжнародна організація, до якої входить більше, ніж 150 країн світу. Вона утворена в 1945 році. Це організація, яка приймає міжнародні закони за згодою держав і намагається контролювати їх дотримання, стежити за безпекою у світі і не допускати війни.

Подивіться уважно, скільки правових документів було прийнято, щоб виробити та вдосконалити права дитини.

1924 р. – перша Декларація прав дитини

1959 р. – Декларація прав дитини

1989 р. – Конвенція ООН про права дитини.

Зазначимо, що права, викладені в Конвенції ООН, набувають сили лише в тих державах, які підписали цю Конвенцію і зобов’язалися її виконувати. На жаль, сьогодні є країни, в яких права дитини порушуються.

Наша ж держава прагне, щоб у її юних громадян було щасливе дитинство:

1991 р. – Україна підписала Конвенцію ООН про права дитини і зобов’язалася її виконувати

1991 р. – прийнято Закон України про освіту

1996 р. – прийнято Конституцію України

2001 р. – прийнято Закон України «про охорону дитинства».